Симптоми хвороби

Від моменту інфікування до появи перших симптомів (інкубаційний період) проходить від 1 місяця до 4-6 років. Початок захворювання поступовий. Для нього характерні підвищення температури тіла (понад 38°С) зі значним по­товиділенням, млявість, депресія, зниження працездат­ності, зниження маси тіла. Типове також ураження шлунко­во-кишкового тракту, яке проявляється проносом, болями в животі, може бути задишка, кашель. Звичайна простуда триває значно довше і протікає набагато важче.
Характерним є також генералізоване збільшення лімфатичних вузлів, яке частіше починається з шийних, пахвових і потиличних лімфовузлів.
Більше ніж у половини хворих розвиваються різно­манітні зміни з боку шкіри - дерматити, екзема тощо, стійкі до дії медикаментів.
Для періоду розпалу захворювання характерна перева­га явищ вторинної інфекції, яка майже у половині випадків виявляється у вигляді пневмонії, викликаної пневмоциста-ми. Вона протікає дуже важко і у 90-100% випадків призво­дить до смерті.
У 30% хворих на перший план виступають ураження нер­вової системи, зумовлені токсоплазмозною, герпетичною або цитомегаловірусною інфекціями, які призводить до не­доумства. Хворі із шлунково-кишковою формою страждають на виснажливу діарею, швидко втрачають масу тіла.
У 30% хворих розвивається саркома Калоші - у зви­чайних умовах доволі рідкісне та доброякісне захворю­вання, яке вражає переважно шкіру нижніх кінцівок у лю­дей похилого віку. Проте у хворих на СНІД вона розви­вається швидко і може вражати шкіру, лімфатичні вузли та внутрішні органи. У хворих з'являються грибкові інфекції (кандидоз) порожнини рота, стравоходу та прямої кишки. Вони також більш вразливі до раку лімфовузлів, нижньої губи та заднього проходу.
Лікування ракових захворювань та інфекцій, пов'язаних зі СНІДом, ефективне лише частково, тому прогноз для хворих доволі сумний - смерть упродовж 2 років.
Тому особливої ваги набувають заходи попередження СНІДу. І шлях тут один - зміна ризикованої поведінки на безпечнішу. Уникайте випадкових сексуальних контактів, користуйтеся презервативами при статевих зносинах. Не зловживайте алкоголем, що, окрім «незахищеного» сексу, може призвести до вживання наркотиків, а наркоманія -це прямий шлях до СНІДу.
У зв'язку зі збільшенням кількості хворих на СНІД по­стає питання поведінки при контактах з такими хворими. Вагітним жінкам необхідно уникати близького контакту з хворим на СНІД. І не лише через небезпеку зараження СНІДом, а ще й тому, що СНІД часто пов'язаний з цитоме-галовірусом, який може завдати шкоди плоду.
З другого боку хворі на СНІД дуже потребують постійної підтримки від родичів та друзів. Надання допомоги таким хворим безпечне, оскільки виявлено, що СНІД пере­дається тільки при прямому контакті рідин організму (крові, сперми, молока тощо), він не може передаватися через повітря або предмети. Тісний контакт з членами сім'ї не призводить до передачі СНІДу, тож не варто відлучати хворих від роботи, школи та ін. Але хворі на СНІД часто ста­ють об'єктом тривоги, істерії, їх остерігаються робото­давці, працівники шкіл, а іноді навіть медичні працівники.
Часто носії вірусу імунодефіциту навіть не підозрюють нічого подібного, бо їхня імунна система лише незначно ослаблюється. Це стає можливим унаслідок тривалого інкубаційного періоду. У цьому випадку допомогти виявити захворювання може аналіз крові на СНІД, який у разі позитивного результату слід повторити, оскільки можливі хибні результати. Позитивний аналіз ще не говорить про те, що у вас обов'язково розвинеться СНІД, до того ж рання діаг­ностика дозволяє краще впливати на всілякі ускладнення. Тому довіртеся лікареві