Факти та інформація

Україні перебуває серед лідерів за темпами розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу і туберкульозу в Європі, а кількість нових випадків інфікування продовжує збільшуватися. Про це повідомила глава комітету Верховної ради з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтєєва на зустрічі з виконавчим директором Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією Мішелем Казачкін. "Ми другі в Європі і п'яті у світі за темпами поширення ВІЛ-інфекції і другі в Європі за темпами зростання мультирезистентного туберкульозу. Така ситуація - спадщина минулих років, коли у нас не було регулярного постачання протитуберкульозних препаратів і системної роботи в цьому напрямку", - зазначила Бахтєєва. За її словами, сьогодні питання посилення протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції мають бути пріоритетними для всіх гілок влади, а не тільки органів охорони здоров'я. Як відомо, в Україні на ВІЛ/СНІД хворіють 360 тисяч людей. Епідемія ВІЛ/СНІДу поширюється у тому числі через те, що у країні близько 260 тисяч людей вживають наркотики ін'єкційним шляхом.

Динаміка реєстрації нових випадків ВІЛ-інфікування в Україні за останні 10 років зросла на 146,9%, або у 2,5 разу (з 17,5 на 100 тис. населення у 1999 р. до 43,2 на 100 тис. у 2009 р.). Захворюваність на СНІД збільшилася на 246,4%, або в 3,5 разу (з 2,8 на 100 тис. населення у 2002 р. до 9,7 на 100 тис. у 2009 р.). Аналогічною є і тенденція показника смертності, який у хворих на СНІД збільшився на 229,4%, або у 3,3 разу (з 1,7 на 100 тис. населення у 2002 р. до 5,6 на 100 тис. у 2009 р.) [7, 10, 11].

У Чернівецькій області, як і в Україні загалом, досягнуто стабілізації епідемічної ситуації щодо туберкульозу (ТБ), ознакою чого є позитивна динаміка зниження показників захворюваності та смертності (рис. 1). Однак на тлі стабілізації та поліпшення епідемічної ситуації щодо звичайного ТБ через поширення епідемії ВІЛ/СНІДу і нагромадження систематичних помилок у реалізації Загальнодержавної програми протидії захворюванню у 2007–2011 рр. набувають надзвичайної актуальності дві проблеми:

• збільшення захворюваності та смертності від ко-інфекції туберкульозу і ВІЛ/СНІДу;
• поширення мультирезистентного туберкульозу (МРТ), у тому числі з розширеною резистентністю, що призводить до зниження якості і підвищення вартості лікування і, як наслідок, збільшення показника смертності [2, 6].

Ситуація ускладнюється ще й поширенням ВІЛ-інфекції, що часто супроводжується ТБ, спричиненим резистентними МБТ [1, 5]. При цьому, якщо частота виявлення первинної лікарської стійкості штамів М. tuberculosis серед хворих з імунодефіцитом така сама, як і серед ВІЛ-негативних хворих (7–8%), то набуту (вторинну) стійкість реєструють значно частіше: 69% носіїв ВІЛ-інфекції, хворих на ТБ, виділяють стійкі штами МБТ [3, 8].

Від моменту виявлення першого випадку ВІЛ-інфекції у 1987 р. і до квітня 2011 р. включно у Чернівецькій області офіційно зареєстровано 894 випадки ВІЛ-інфекції (в Україні – 186 928), у тому числі 130 випадків захворювання на СНІД (в Україні – 39 319), 101 випадок смерті від захворювань, зумовлених СНІДом (в Україні – 21 794), а також 146 дітей, які народилися від ВІЛ-інфікованих жінок (в Україні – 29 764).

Ситуація із захворюваністю на ВІЛ-інфекцію в області залишається складною, хоча за останні два роки зазначено зниження кількості вперше зареєстрованих випадків (рис. 2).

Кількість хворих на СНІД в області та в Україні збільшувалася до 2006 р. Завдяки впровадженню широкомасштабної антиретровірусної терапії (АРТ) уперше у 2007–2009 рр. зареєстровано незначне зменшення кількості хворих на СНІД. І хоча протягом останніх років кількість осіб, у яких діагностовано СНІД, реєструють приблизно на одному рівні (в показниках на 100 тис. населення – 0,2; 0,4; 0,8), СНІД залишається серйозним викликом практичній медицині.

За останні дев’ять років значно зросла захворюваність на активний ТБ у поєднанні з ВІЛ-інфекцією [1, 3, 8].

ВІЛ-інфекція – хвороба, що розвивається внаслідок тривалої персистенції ВІЛ у лімфоцитах, макрофагах і клітинах нервової тканини і характеризується повільним прогресуванням імунної дисфункції.

СНІД – кінцева стадія ВІЛ-інфекції, перебігає з ураженням імунної і нервової систем і виявляється розвитком тяжких бактеріальних, вірусних, паразитарних ускладнень і/або злоякісних новоутворень, що стають причиною летального кінця.

ВІЛ, як і МБТ, уражує всі органи і тканини людського організму, після інфікування може тривалий час перебувати в стадії латентного мікробізму за умови детальної напруженості імунітету організму людини.

ВІЛ належить до родини ретровірусів (РНК-вірус), що уражує Т-лімфоцити-хелпери (СD4+), основна функція яких полягає в посиленні ефективності клітинного імунітету. Потрапивши всередину імуноциту, вірус примушує ферментну систему клітини синтезувати власну ДНК, тобто провірус. Генетична інформація, тепер уже у вигляді двониткової спіралі ДНК, проникає в клітинне ядро, де і перебуває аж до її загибелі. ДНК провірусу виконує функцію матриці для утворення вірусних білків і РНК для нових віріонів, що потрапляють у кров і уражують інші клітини.